1.1  Основні завдання програми

     Оздоровчі:

-          ознайомити дитину з чинниками здоров’я;

-          розширювати елементарні уявлення про будову людського тіла;

-          сприяти підвищенню руховій активності, самостійності та творчості в процесі організації рухової діяльності.

     Освітні:

-          формувати практичні вміння дбати про власне здоров’я, безпеку свого організму;

-          збагачувати руховий досвід кожної дитини, орієнтую­чись на її індивідуальні особливості та можливості.

     Виховні:

-          виховувати наполегливість, витримку, бажання виконувати рухові дії правильно та гарно, діставати від цього задоволення;

-          сприяти встановленню дружних взаємин з однолітками, ви­явленню чуйності, доброзичливості та взаємодопомоги, позитивному ставленню до особливостей поведінки дівчаток і хлопчиків;

-          ви­кликати інтерес до фізичних вправ, рухливих ігор та вправ з елементами спорту.

1.2 Навчально-тематичний план

1.3  Вікові можливості

        Триває розвиток дитячого організму, всіх його органів та систем. Удосконалюються фізіологічні функції, обмінні та терморегуляційні процеси, діяльність серцево-судинної та дихальної систем, що зумовлює зниження частоти серцевих скорочень та частоти дихання за хвилину. Видозмінюється форма грудної клітки, інтенсивно формуються череп, кістки рук, тазу, вигинів стопи та хребта. Знижується темп розвит­ку легенів. Поступово формується тип грудного та грудно-черевного дихання. Відбуваються структурні зміни у м'язо­вих тканинах, інтенсивно розвиваються моторні функції, зростає потреба в руховій активності та самостійних діях. Дитина четвертого-п'ятого років життя охоче виконує гігіє­нічні процедури, набуває навичок самообслуговування, по­чинає розуміти правила безпечної поведінки. Зростає її інте­рес до будови-людського тіла, функціональних можливос­тей його певних частин, ознак статі, вона чекає від доросло­го достовірної та доступної інформації, яка сприяє станов­ленню її елементарної компетентності.

     Збільшується вага мускулатури (особливо нижніх кінці­вок), зростає сила та працездатність м'язів. Динамічна робо­та сприяє активному розвитку м'язової та кісткової систем, що зумовлює їх інтенсивне зростання, внаслідок чого довго­тривале статичне положення та надмірне м'язове напружен­ня призводять до негативних змін: травм, плоскостопості та дефектів постави. Специфіка фізичного виховання полягає у необхідності чітко дозувати інтенсивність та тривалість ру­хової діяльності дітей: вона має бути різноманітною, корот­котривалою, з чергуванням вправ високої, середньої та низької інтенсивності. Істотно зростає потреба в руховій активності, самостійному виконанні. Обсяг рухової активності становить 12-14 тис. умовних кроків, тривалість — 4 год. 20 хв., інтенсивність — 48-54 рухів за хвилину.

     Підвищуються функціональні можливості дітей, зростає працездатність, удосконалюються координація рухів, орієнтування в просторі (під час бігу, ходьби, поворотів, лазіння, стрибків). Збереженню стійкого положення тулуба сприя­ють вправи з рівноваги. Рухи дитини четвертого-п'ятого ро­ків мають цілеспрямований характер, рухові дії стають усвідомленішими. Дошкільник прагне співвідносити свої рухи із зразком, чітко виконувати їх за показом дорослого та сло­весною інструкцією, охоче виконує їх разом з однолітками. Проте йому ще важко розраховувати м'язові зусилля, оціни­ти власні можливості, у цьому він покладається на допомогу й підтримку дорослого.

      У хлопчиків і дівчаток з'являється інтерес до тілобудови та рухів одне одного. Молодший дошкільник диференціює людей за ознакою статі, ідентифікує себе з представниками своєї статі, орієнтується у статево-рольових пріоритетах. Рухова активність хлопчиків, як правило, вища ніж у дівча­ток, вони надають перевагу швидкісно-силовим вправам. Проте значних відмінностей у силових показниках хлопчи­ків і дівчаток у цьому віці не спостерігається.

     Протягом четвертого і п'ятого років життя змінюються фізичні можливості дитини: вона стає дедалі самостійнішою в самообслуговуванні, починає свідоміше ставитися до гігіє­нічних та загартувальних процедур, правильного харчуван­ня, розуміє їхнє значення для власного здоров'я, розвитку організму. У чотири роки завершується формування загаль­ної структури бігу, проте біговий крок лишається ще не ду­же рівномірним та швидким, зі слабким відштовхуванням та "пасивними рухами рук. Наприкінці п'ятого року життя у ді­тей з'являється прагнення вдосконалювати техніку рухів ніг та рук: вони стають циклічними, поступово розвивається ритмічність.

      Молодший дошкільник оволодіває різними видами стриб­ків, удосконалюється їх техніка: він відштовхується двома ногами від опори та енергійно змахує руками, м'яко призем­люється, утримує рівновагу. Фази польоту в різних видах стрибків досить стабільні, проте через слабкість м'язів під час їх виконання дитина швидко втомлюється. Поступово вона засвоює осінньо-зимові, весняні та літні спортивні вправи: катання на ковзанах, роликах, гойдання, їзду на двох та триколісних велосипедах, рухи для плавання, катання на санчатах по крижаних доріжках, ходьбу на лижах.

     У цей віковий період дитина оволодіває початковими фор­мами трудової діяльності, охоче займається самообслугову­ванням, працею побутовою та в природі. З допомогою дорос­лого навчається користуватися полі функціональними пред­метами, вдосконалює способи дії з ними, навчається діяти ра­зом з однолітками, досягати спільного й соціально значущого результату праці, елементарно планувати свої дії та прогнозу­вати їхні наслідки, підпорядковувати дії певній меті, свідомо їх регулювати, долати труднощі. Формуються початкові фор­ми трудової діяльності: дитина виконує доручення дорослих, чергує, доглядає за рослинами і тваринами, працює на ділян­ці, виготовляє вироби з паперу, картону, оволодіває способа­ми виконання елементарних трудових дій, вмінням поводити­ся із знаряддями праці та матеріалами, узгоджувати свої дії з однолітками, допомагати одне одному.

1.4 Завдання розвитку 

      М'язово-рухова діяльність: ознайомлювати дитину з чинниками здоров'я; формувати практичні вміння дбати про власне здоров'я, фізичний гарт, безпеку свого організму. Розширювати елементарні уявлення про будову людського тіла. Збагачувати руховий досвід кожної дитини, орієнтую­чись на її індивідуальні особливості та можливості. Вихову­вати наполегливість, витримку, бажання виконувати рухові дії правильно та гарно, діставати від цього задоволення. Ви­кликати інтерес до фізичних вправ, рухливих ігор та вправ з елементами спорту. Сприяти руховій активності, самостій­ності та творчості в процесі організації рухової діяльності. Сприяти встановленню дружніх взаємин з однолітками, ви­явленню чуйності, доброзичливості та взаємодопомоги, позитивному ставленню до особливостей поведінки дівчаток і хлопчиків.

1.5 Організація життєдіяльності 

     Молодший дошкільник потребує фізичної та психічної захищеності. Дорослий створює безпечні для його фізич­ного благополуччя та гарного самопочуття умови, показує і розповідає про існування корисного і шкідливого, безпеч­ного і небезпечного, вправляє в умінні бути обережним та вмілим під час виконання рухів різної складності, працює над засвоєнням дитиною елементарних правил безпечної поведінки серед незнайомих предметів, обережного корис­тування колючими та гострими предметами, правильного поводження на воді, на льоду; безпечних дій під час ігор з піском тощо. Батьки і педагоги дбають, щоб обладнання відповідало вікові дітей, а освітлення, аерація, якість хар­чування, чистота приміщення — гігієнічним нормам. До­рослий запобігає дитячому травматизму, отруєнню їжею, втомлюваності дитини. Він виявляє до неї повагу, добро­зичливість, довіру, позитивно оцінює вкладені у предмет­но-практичну та м'язову активність вольові зусилля та старанність дошкільника.

1.5.1 Фізкультурно-оздоровча робота

     Щодня проводяться за­няття з фізичної культури тривалістю 20-30 хв. (двічі на тиждень у спортивній залі, двічі - на свіжому повітрі в усі пори року, раз на тиждень — пішохідний перехід) 6-9-хвилинна ранкова гімнастика та гігієнічна після денного сну. Дорослий залучає дітей до спільних рухливих ігор і фізич­них вправ, привчає гратися дружно, дотримуватися основ­них правил. Тривалість рухливих ігор, фізичних вправ на прогулянках становить 35-45 хв. До кінця цього вікового періоду дитина спроможна самостійно організовувати ігри з підгрупою однолітків, кататися на велосипеді, самокаті, сан­чатах, ходити на лижах. Під час занять, де переважає стати­чне положення тіла, проводяться фізкультурні хвилинки, а між малорухливими заняттями — фізкультурні паузи (динамічні перерви).

1.5.2  Здоров'я і хвороба

      Дітей ознайомлюють з ознаками здоров'я: гарний настрій, хороший апетит, сон, активність, бадьорість, відсутність шкідливих звичок; наголошують на значенні для здоров'я позитивних емоцій, засобів фізично­го гарту; пояснюють, що рухова діяльність — супутник здоров'я, що довготривале сидіння біля телевізора та ком­п'ютера шкідливе для нього; звертають увагу на те, що на здоров'ї негативно позначається переохолодження та пере­грівання (холодні напої, невідповідність одягу погодним умовам); навчають виявляти основні ознаки власного не­здоров'я (біль, нудота, кволість, температура), без капризувань виконувати профілактичні та лікувальні процедури, розуміти їх необхідність.

1.5.3 Зовнішність, тіло, основні органи

     Дорослий розширює знання молодшого дошкільника про своє тіло, надає йому доступну та життєво необхідну інформацію (очі бачать; від пилу, вітру, яскравого світла їх захищають повіки та вії; брови — від поту, дощу, снігу; ніс дає можливість дихати, відчувати різноманітні запахи, під час дихання захищає від пилу та холодного повітря; у ротовій порожнині уможлив­лює відчути смак, у ній є зуби, що подрібнюють їжу; за до­помогою язика ми розмовляємо; вухами чуємо різні звуки, для цього вони мають бути чистими та здоровими; волосся захищає голову від перегрівання та переохолодження, пошкоджень; за допомогою правої та лівої рук виконуються різноманітні дії: ліплення, малювання, одягання, догляд за тілом тощо; щоб маніпулювати руками було зручно, вони мають лікті, за допомогою яких згинаються, кисті та пальці; ноги потрібні для пересування, вони згинаються в колінах, мають стопу /п'яточку й носочок/ і пальці; тулуб складаєть­ся з плечей, грудей, живота, спини, статевих органів, сідниць; рівна постава тулуба прикрашає людину, забезпечує легке та вправне пересування; на її формування позитивно впливають фізичні вправи тощо); Щоб усі органи й системи організму вправно працювали, вони мають бути завжди до­глянутими, чистими й охайними.

1.5.4 Статева ідентифікація та диференціація

     Дорослий звертає увагу дитини на те, що стать людини проявляється у зовнішності, поведінці, діяльності. Разом з нею визначають найістотніші відмінності між хлопчиками і дівчатками, хлопчиком та чоловіком, дівчинкою — жінкою; знаходять між ними спільне, у ході спостереження визначають чолові­чі та жіночі ролі, професії, інтереси.

1.5.5 Розвиток організму

     Через спостереження, бесіди та по­яснення дорослий підводить дитину до розуміння того, що для зростання та розвитку організму необхідно дотримува­тися певного розпорядку дня, правильно харчуватися, займатися фізичною культурою, загартовуванням, утриму­вати тіло в чистоті. Він пояснює, що люди різного віку різ­няться вагою, довжиною тіла, силою, тіло будовою, фізич­ною витривалістю тощо.

1.5.6 Безпека організму та діяльності

     Дорослий ознайомлює дитину з правилами безпечного перебування вдома, дитячо­му садку, на спортивному майданчику; роз'яснює, що побу­товими приладами, електрикою, газом, водою вона може ко­ристуватися лише разом з дорослим чи за його присутності; практично показує небезпечність вогню, гарячих предметів, металу на морозі, відкритих водойм, ям, каналізаційних лю­ків, будівельних майданчиків тощо, навчає доцільної поведін­ки в екстремальних умовах. Батьки й педагоги стимулюють дотримання дитиною правил дорожнього руху, навчають орі­єнтуватися на сигнали світлофора, користуватися пішохідними переходами, переходити дорогу лише у супроводі дорослого; роз'яснюють правила поведінки в метро, на залізниці тощо. Особлива увага приділяється прищепленню елементарних на­вичок особистої гігієни для запобігання захворюванням.

1.6 Забезпечення рухової активності

1.6.1 Вправи з основних рухів

     Ходьба. Керівник залучає дітей до ходьби: з високим підніманням колін; на зовнішній та внутрішній сторонах стопи; на носках, п'ятах, малими та широкими кроками, "змійкою" між предметами (кубиками, кеглями, м'ячами) з різним положенням рук (на поясі, в сторони, за спиною), приставним кроком лівим і правим боками з рухами рук (плеск над головою, перед грудьми, за спиною), яка чергу­ється зі стрибками; у колоні, зі зміною темпу та ведучого.

     Біг. Керівник спонукає дітей наздоганяти предмети, що котяться, пробігати між двома лініями (відстань між ними 25-30 см), бігати в середньому темпі 15-20 с, у повільному темпі — до 40-50 с; бігати на носках, високо піднімаючи коліна, широким кроком; у колоні і парами, у різних напря­мах: по колу, в колоні змійкою, між предметами, з ловінням і вивертанням; 50-60 м із середньою швидкістю у чергуван­ні (три-чотири рази) з ходьбою (пів дистанції — ходьба), на 10 м — з максимальною швидкістю за 3,4-3,7 с; 20 м — за 5,4-6 с; 30 м — за 8,5-9,5 с. (наприкінці навчального року); човниковий біг тричі по 5-8 м. Вправляє в умінні пробігати швидко 10 м з двома-трьома перервами, повільно до 300 м по пересіченій місцевості.

     Стрибки. Батьки і педагоги залучають дітей до стриб­ків на місці, з просуванням уперед (2-3 м), через лінії, не­високі предмети, на правій та лівій нозі на місці; на двох ногах з поворотами навколо себе на 90° за один стрибок; через чотири-шість мотузок (відстань між ними близько 50 см); у довжину з місця (відстань 70-80 см); з висоти 10-30 см; із короткою скакалкою (16-20 стрибків). Навча­ють стрибати вгору, намагаючись торкнутись обома рука­ми предмета, підвішеного на 10-12 см вище від піднятих угору рук.

     Кочення, кидання. Керівник спонукає дітей: підкидати м'яч угору й ловити його обома руками (3-6 разів підряд); ударяти м'ячем об землю (підлогу) й ловити його; проко­чувати м'ячі, кульки, обручі між предметами, у "ворітця" (ширина 50-40 см) з відстані 2-2,5 м. Вправляє в переки­данні маленьких м'ячів однією, двома руками через мотуз­ку (з відстані 1,5-2,5 м), підвішену на рівні голови дітей; кидати м'яч одне одному обома руками знизу, від грудей та з-за голови і ловити його (відстань1,5—2 м); кидати тор­бинки з піском, м'ячі в горизонтальну ціль (ящик, кошик), у вертикальну ціль (щит, дерево) з відстані 1,5-3 м; кидати м'яч, торбинку з піском (маса 100 г), шишки правою та лі­вою руками на дальність (наприкінці року відстань не менш як 3,5-6,5 м).

     Повзання, лазіння. Дітей зацікавлюють повзанням по підлозі в упорі стоячи на колінах та кистях рук на відстані 4—10 м прямо та змійкою; підлізанням під перешкоди завви­шки 30-40 см. Заохочувати повзати по гімнастичній лаві, лежачи на животі та підтягуючись руками; пролізати в об­руч діаметром 60-50 см правим, лівим боком та прямо; пе­релізати через колоду (лаву).- Вправляють у лазінні по гім­настичній стінці, парканчику, похилій драбинці заввишки до 2 м та спусканні униз у зручний для дитини спосіб, зго­дом у переході в однойменний спосіб; переході з одного прольоту гімнастичної стінки на інший приставним кроком ліворуч і праворуч.

     Рівновага. Ходьба по прямій доріжці (ширина 20-15 см, Довжина 4-5 м), звивистій доріжці, ребристій дошці, мотуз­ку, по колу та зигзагоподібне (завдовжки 10 м), дошці (ши­рина 25-15 см), піднятій одним кінцем від підлоги на висоту 15-35 см; по гімнастичній лаві, колоді прямо, боком, при­ставним кроком, з рухами рук (уперед, в сторони) та пере­ступанням через предмети (кубики, м'ячі); ходьбу з торбин­кою масою 300 г на голові, руки в сторони, на поясі. Керівник заохочує дітей підніматися на куб (висота 25 см), лаву, постояти на них, розвівши руки в сторони, зійти; утримува­ти рівновагу, стоячи на носках, руки вгору; утримувати рів­новагу на одній нозі, піднявши другу вперед або в сторону, руки на поясі; крутитися в обидва боки, руки на поясі, у сто­рони, робити перекати з п'яток на носки і навпаки, стоячи серединою ступні на гімнастичній палиці; самостійно ковза­тися на крижаних доріжках.

     Загальнорозвівальні вправи:  

    - вправи для рук, плечового пояса і тулуба з різних вихідних положень: стоячи (ступні ніг трохи розстав­лені й паралельні), сидячи та лежачи на підлозі. Більшість загальнорозвівальних вправ мають імітаційний характер. Доцільно використовувати вправи з предметами (кубики, стрічки, м'ячі). Варто стежити за тим, щоб діти дотримува­лися певних інтервалів під час руху в різних шикуваннях, не відставали від тих, хто стоїть попереду;

     - вправи для рук і плечового пояса: піднімати руки вперед, угору, в сторони; відводити руки назад, за спину; розмаху­вати руками вперед - назад, вниз - угору, виконувати махи руками над головою і перед собою, поперемінно піднімати руки вгору - вперед, відводити ривком назад; робити колові рухи зігнутими в ліктях руками; піднімати та опускати зі­гнуті руки; ставити руки перед грудьми; закладати кисть за голову і розводити лікті; стискати і розтискати кисті, обер­тати їх, зводити і розводити пальці, витягувати їх у поло­женнях руки в сторони;                         

    - вправи для тулуба: повороти праворуч - ліворуч, виконуючи махи руками (впе­ред, у сторони), нахиляти тулуб уперед, у сторони, тримаю­чи руки на поясі, за головою, за спиною (у замку); стоячи на колінах, сідати на п'ятки і підніматися; лежачи на животі, піднімати ноги і руки; перевертатися з боку на бік; робити стійку^:— ноги разом (нарізно), нахилятися уперед, діставати пальцями пальці ніг, класти і піднімати з підлоги предмети; прокочувати навколо себе м'яч з вихідного положення сидя­чи на підлозі і стоячи на колінах; піднімати обидві ноги над підлогою в упорі сидячи, руки позаду; згинати і випрям­ляти, опускати їх на підлогу; в упорі, стоячи на колінах, прогинати і вигинати спину, по черзі піднімати руки; пере­вертатися в різні способи: зі спини на живіт з витягнутими руками  вперед, угору, в сторони; піднімати витягнуті впе­ред руки, плечі й голову із положення лежачи на животі;

     - вправи для ніг: кроки вперед, у сторони, назад; згинати і розгинати одну ногу в коліні, стоячи на другій; підніматися на носки, виставляти ногу вперед на п'ятку; ворушити паль­цями ніг; піднімати пальцями ніг мотузок, захоплювати ступнями ніг і перекладати з місця на місце предмети із ви­хідного положення сидячи; переступати приставним кроком убік; підніматися на носки і стояти; виставляти по черзі но­ги вперед на п'ятку, потім — на носок, притупувати; присі­дати, напівприсідати з опорою і без неї.

      Фізична реабілітація: корегуючи вправи для формування  правильної постави, профілактики плоскостопості, при захворюваннях серцево-судиної, дихальної, травної та інших ситем.   

     Танцювальні вправи. Крок галопу; рухатися парами по ко­лу у танцях та хороводах; виконувати рухи відповідно до характеру мелодії і змісту пісні.

     Вправи з шикування та перешиковування. Шикуватися в. коло невеличкими і великою групами, у пари, шеренгу; пе­решиковуватись у ланки; повертатися праворуч, ліворуч, кругом.

1.6.2 Вправи спортивного характеру 

     Катання на санках: катання удвох-втрьох одного, спускання з невисокої гірки по одному, гальмування під час спуску п'ятками ніг, руками натягують шнур, злегка нахи­лившись назад; грають в ігри: "Санний потяг"; "Навколо санчат — стрибунці"; "Веселі трійки".

     Рухливі ігри: «Хто швидке опустить обруч?», «Водії», «Зміні прапорець», «Сміле вперед», «Де хто живе?», «До свого прапорця», «Виручай», «Ловля метелика», «Шукай ведучого», «Не помились», «Так можна, так не можна», «Зберегти предмет», «У ведмедя во бору», «Набрось кільце», «Карусель», «Мотузочка», «Придумай рух», «Горі-горі ясно з хустинкою», «Струмочок», «Встигни зайняти», «Гра в номери», «Штандер», «А ну-ка повтори», «Горобці і ворони», «Дожени м’яч», «Шукай м’яч», «Золоті ворітця», «Заєць», «Дай руку», «Білка на дереві», «Ми – веселі хлопчата», «М’яч в коло», «Хто далі кине», «Влуч в ворота», «Піймай метелика», «Найкраща скульптура», «Жаба», «Горобці-пригунці», «Веселий поїзд», «Лабіринт», «Намалюй сонечко», «Замри».

     Катання на велосипеді: катання на триколісному і дво­колісному велосипеді по прямій, по колу; роблять повороти праворуч, ліворуч.

 СТАРШИЙ ДОШКІЛЬНИЙ ВІК (5-6 років)

2.1 Основні завдання програми

     Оздоровчі:

-   охорона життя та зміцнення здоров'я дітей;

-   формувати правильну поставу і розвивати всі групи м'язів;

- підвищувати рівень стійкості організму до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища;

-  спонукати дітей до самостійного використання добре знайомих видів і способів загартування вдома і в дитячому садку.

      Освітні:

-  формувати уявлення про своє тіло, про необхідність збереження свого здоров'я;

-  опанувати різновидами життєнеобхідних рухів - ходьби, бігу, стрибків, лазіння...;

-  збільшувати запаси рухових навичок та вмінь за рахунок розучування спортивних вправ та ігор з елементами спорту;

-   формувати культурно-гігієнічні навички;

-   розширювати знання дітей про розмаїття фізичних і спортивних вправ.

     Виховні:

- розвивати у дітей інтерес до різних видів рухової діяльності (навчальної, ігрової, трудової і тощо.);

-   підвищувати рівень довільності дій дітей;

-  розвивати у дітей наполегливість і витримку при досягненні мети, прагнення до якісного виконання руху;

-  розвивати доброзичливі відносини з однолітками в процесі спільної рухової діяльності;

-   виховувати любов до спорту;

-   формувати позитивні моральні та вольові риси характеру.

2.2 Навчально-тематичний план

2.3 Вікові можливості 

     Старшого дошкільника цікавлять питання функціону­вання основних органів та систем організму, здоров’я та нездоров’я, чинники здоров’я, можливості вдосконалення свого організму. Він свідомо ставиться до власного здоро­в’я, починає обирати еталони для наслідування. Завдяки цьому формування основ здорового способу життя стає ак­туальним. Зростає роль дослідно-експериментальної діяль­ності, дитина прагне переконатися в достовірності отрима­ної від дорослих інформації, що стосується її фізичного «Я». Завершується формування та окостеніння скелету; збільшується довжина рук та ніг, зростають їхні силові по­казники; формується постава. Удосконалюються основні нервові процеси (рухливість, урівноваженість, стійкість), проте здатність до інтенсивної та довготривалої діяльності ще не висока — малюк швидко втомлюється (фізично та психічно), що передбачає необхідність зміни інтенсивності різних видів діяльності та рухів.

     Рухова активність старшого дошкільника висока, але по­рівняно з попереднім віком стає більш цілеспрямованою, та­кою, що відповідає індивідуальним можливостям дитини, її досвіду, інтересам, особистісним домаганням. Об’єм рухової активності становить близько 13-17 тис. кроків, інтен­сивність — 40-70 рухів за хвилину, тривалість — 4,5-5 год,  протягом дня.

     У виборі рухів: хлопчики віддають перевагу швидкісно-силовим вправам (стрибкам, метанню, бігу), дівчатка — вправам, що потребують координації рухів, чіткості вико­нання (на рівновагу, різним видам стрибання (скакалка, «класики» тощо). Силові показники дітей обох статей мо­жуть бути однаковими, і керівнику слід рахуватися з вибо­ром дитини, її схильністю до певних видів рухових дій.

     У старшого дошкільника встановлюється властива до­рослій людині координація рухів різних м’язових груп. Ди­тина починає розуміти залежність результату від якості ви­конання структурних елементів руху. Набуває значення ана­ліз результатів діяльності, порівняння, оцінка. За рахунок розвитку фізичних якостей (сили, гнучкості, спритності, швидкості, окоміру) в рухах з’являється легкість та уз­годженість, набутий руховий досвід доцільно застосовують у різних видах діяльності. Усвідомлюючи власні можли­вості, дитина здатна для досягнення кращих результатів ви­являти старанність, наполегливість.

     Старший дошкільник не лише знає правила безпечної по­ведінки та здорового способу життя, а й самостійно дотри­мується їх. Він здатен зрозуміти зв’язок між станом власно­го здоров’я та способом життя, проаналізувати й пояснити причини змін у стані свого здоров’я природними чинника­ми, що впливають на нього, може самостійно визначити необхідність провітрювання, прибирання помешкання, утри­мання його та власного тіла в чистоті.

    Наприкінці дошкільного віку рухи стають чіткими й упевненими, зростає динаміка кількісних та якісних показ­ників: дитина спроможна швидко адаптуватися до змінних умов, самостійно обирати доцільний спосіб виконання ру­хів; вищою стає загальна фізична працездатність та витрива­лість, з’являється стале позитивне ставлення до спільної ру­хової діяльності, завдяки чому виникають об’єднання за ін­тересами, довготривалі ігри та спільні рухові дії, узгоджена взаємодія заради досягнення спільної мети.

2.4 Завдання розвитку 

     М'язово-рухова діяльність: збагачувати знання дітей про власний організм та здоров'я; формувати потребу дбати про своє здоров'я та здоров'я людей, що навколо, систематично займатися фізкультурою, спортом, загартовуватися; дбайли­во ставитися до свого тіла та організму, вміти його догляда­ти; сприяти усвідомленню зв'язків, що існують у природі, їхньої ролі у житті людини, закономірностей змін у її орга­нізмі; формувати міцні рухові навички та забезпечувати якість їх виконання; розвивати рухові якості — швидкість, спритність, загальну витривалість, гнучкість і силу, сміли­вість та винахідливість, спонукати до їх виявлень; поліпшу­вати орієнтацію у просторі, відчуття рівноваги, вміння утри­мувати рівну поставу; розвивати потребу в щоденній рухо­вій діяльності; виховувати самостійність у рухливих іграх, виконанні правил гри, взаємодопомогу, коректне ставлення до своїх ровесників, співпереживання з приводу їхніх невдач; підтримувати інтерес до занять фізкультурою, різ­них видів спорту й визначних подій спортивного життя в Україні та світі.

2.5 Організація життєдіяльності

     Спосіб життя старшого дошкільника має бути рухливим, навантаження чергуватися з відпочинком, колективні ігри та заняття – з можливістю побути на самоті, слід збалансувати м’язову та предметно-практичну діяльність. 

2.5.1 Фізкультурно-оздоровча робота

     Спрямована на форму­вання в дітей потреби в щоденному виконанні ранкової та гігієнічної, після денного сну, гімнастики (тривалість 8-12 хв.); розвиток уміння чітко виконувати загальнорозвівальні вправи з різних вихідних положень, з більшою ампліту­дою, в заданому темпі. Педагог проводить щоденні заняття з фізичної культури тривалістю 30-40 хв., залучає дітей до підготовки та прибирання фізкультурного обладнання, за­охочує до самостійної гри в природних умовах, організації рухливих ігор і виконання фізичних вправ під час прогулян­ки (тривалість 45-60 хв.), ігор спортивного характеру (ігри-естафети, городки, настільний теніс, бадмінтон, баскетбол, хокей, футбол тощо). На заняттях з фізичної культури та прогулянках удосконалюються вміння дошкільника катати­ся на велосипеді, самокаті, ковзанах, санках. Педагог залучає вихованців до підготовки фіз­культурних свят, спортивних розваг, командних змагань, і днів здоров'я, продумує маршрути та завдання піших переходів, спонукає їх до проявів витривалості, вправності, на­полегливості, винахідливості, співчуття, взаємодопомоги.

2.5.2 Здоров'я і хвороба

     Батьки і педагоги розширюють знан­ня дошкільників про те, що є корисним (міцний сон, свіже повітря, раціональне харчування, особиста гігієна, фізичні вправи) і шкідливим для їхнього здоров'я (надання переваги борошняним та солодким стравам, тривале сидіння перед телевізором, комп'ютером, шкідливі звички, бруд, недотри­мання розпорядку дня тощо). Вони пояснюють дитині при­чини деяких захворювань та шляхи запобігання їм; дово­дять, що довготривале життя потребує уваги людини до сво­го здоров'я; розповідають, що … Продолжение »